это уже не первое впечатление - чуть переварилось, переосмыслилось, улеглось, но если сейчас не напишу - не напишу вообще, заломает.
Алису взять с собой не получилось - билетов не было ни за неделю до, ни за 3 дня, ни непосредственно в день отъезда. я хотела прицепить ее к Доброму чтоб достопал, но у того планы поменялись и он не поехал вообще. а в чемодан паковаться Алиса постремалась. и на автобусный билет ей купить не разрешила - неудобно и все такое. я ее понимаю, самой бы неудобно было. мне бы не в напряг было абсолютно, но Алисе это доказать не удалось. увы.
София тоже обломалась - в последний момент какие-то дела объявились.
ну и ладно, мы все равно отлично съездили.
многобуковв день отъезда успела отбегать работу, на отчет времени не осталось - прибежала домой, бросила нетбук, схватила рюкзак, и как была в платье и на каблуках пощемилась на автовокзал. в одесской маршрутке полтора часа диктовала сестре данные для отчета - памятник ей, любовь и обожание. в одессе подхватила Катю и в последний момент вскочила в поезд. успела, ура, спасибо дайри-магии)
во львове мы с Катей нарисовались самые первые. остальные должны были собраться в течении дня, а жить пока нам было непонятно где, так что мы отправились искать заведение с едой и вайфаем. оказалось что с утра во Львове работает очень мало чего. через полчаса поисков осели в Рейкарц Дворжеце - польский отель на главной улице, весь в цветах и сиянии, где за 60 денег можно было есть все что видишь)
вибачте, далі лише українською)
з житлом було туго. львівяни не святкують 9 травня, зате у них день міста з 8 по 12, купа всього мала відбуватись і туристів на ці дні в мсті було хоч відстрілюй. винайняти квартиру стало практично неможливо. потинявшись інтернетом з годину знайшли нарешті хостел, куди можна було втулити 7 чоловік. на один день лише, тобто попереду ще були проблеми, але фіг вже з ним, завтра буде завтра, рішили ми, дочекались херсонський поїзд с Олею і Оксаною, а потім ще рівенську електричку. Даня обіцявся достопатись до обіду, подумки накинула ще 4 години. рушили в хостел.
для мене це був новий досвід, до цього в хостелах не жила ніколи. в двох кроках від Площі Ринок в стареньку квартиру було під завязку напхано двоповерхових ліжок і розкладушок. хазяїн трафив по 70 грн за койко-місце, але могло бути гірше. в комплекс послуг входив доступ до кухні, цілодобова гаряча вода, інтернет, і відсутність поняття про комендантський час.
першим ділом пішли дивитись площу. там вже змонтували сцену до концерту і юрмились люди, в повітрі носились уривки гітарних рифів і голосні вигуки. по бруківці торохтіла дивна конструкція - стіл з лавками на колесах, під столом діжка з пивом, під лавками педалі. всі охочі покататись отримували келих хмільного і мали можливість покрутити педалі. керував цією штукою походу досить пяний чувак, бо пєпєлац весь час тільки дивом не врізався в стіни, стовпи, трамваї і людей. ми теж хотіли на цю штуку, але нє судьба.
піднялись на ратушу. за всі роки відвідування Львова я там була вперше. поки піднялись рахували сходи - в мене вийшло 308, в Олі 302. і це лише вузеньких деревяних, а ще було три прольоти нормальних камяних. поки піднялись голова крутилась, але краєвид був того вартий - весь центр як на долоні, майже як з Високого Замку, тільки ракурс відцентрованіший. побачили дах з горбатим запорожцем під небом, спустились, рушили туди. виявилось що знайшли Дім Легенд. про цей заклад можна говорити довго - там кожен зал не подібний на інший. нам дісталась "бібліотека" - купа книжок скрізь куди не глянеш, а на стінах напівзабуті західноукраїнські слова, значення половини з яких не знав навіть гугл. поки сиділи намалювався Даня.
погуляли трохи центром, набрали суванірів, пішли шукати Буковскі. про письменника осьru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%..., про кнайпу тутrock.lviv.ua/article/26065/ знайти було не просто - вивіски ніякої немає, натомість на простому будинк радянськими буквами значиться непримітне "Більярд". відкриваєш двері і потрапляєш і паралельний вимір. чудесне місце: рок-н-ролл, дешева випивка і до випивки, ближче до опівночі обіцяли бійку. Даня і Віжбон зразу закохались. хотіли сидіти там всю ніч, і сиділи би, якби мені не вставати в 4 зустрічати Лару з київського поїзда. пішла додому я, за мною дівчата, а пацанам сидіти вдвох не захотілось.
@музыка:
The Heavy – Short Change Hero
@настроение:
=)
@темы:
поездатость),
пум-пурум-пум-плоскогубцы,
кофеНЯ,
тыняться),
рэйв-драйв-экшн,
Ї,
ня,
люди,
жизнь "А",
женщины :3
-
-
13.05.2013 в 22:13-
-
13.05.2013 в 23:27-
-
13.05.2013 в 23:28-
-
13.05.2013 в 23:29-
-
14.05.2013 в 00:12-
-
14.05.2013 в 01:34про уговоры хз) в моем случае никто ничего не просил - просто у меня настроение было хорошее, и хотелось дарить цветы, угощать, покупать подарки и т.д.) плюс сдержала обещание пятилетней давности - свозила во Львов Лару - гордо стуча себя в грудь "я могу себе это позволить!") получилось накладнее чем я думала, зато "мужик сказал - мужик сделал". мужик же не уточнял когда
-
-
14.05.2013 в 02:30Я сегодня вот тоже наугощался и наделал сюрпризов, и позавчера. Теперь тоже до зарплаты 2 недели, буду палец сосать.
-
-
14.05.2013 в 09:16