понедельник, 13 сентября 2010
мрія таки збулась, я там була)
добиратись було чорті як, а може просто ми з непривички, у нас в хід пішло все - автобуси, поїзди і попутні машини, але то вже на зворотньому шляху.
спочатку саме місце мені не сподобалось - було холодно, брудно, забагато людей і безладу, намет довелось ставити високо на горі і ходити туди було ліниво. а ще мене взяла істерика коли я спробувала розбити ввірений мені чужий намет і побачила що від нього лишилось
багатолітер- пробач мені Енджел, пробач мені господи. потім було краще - було море, я з краєчку скелі дивилась як хвилі бились об берег. прогулянки по пляжу крім душевних мук з приводу грандіозної різниці між бажаннями придбати майже все що було на прилавках і нестачею коштів для реалізації цих бажань принесли мені дві пари чудесних сережок і мініатюрного ловця снів аж за п'ять гривень)
а потім ми смішні і п'яні пішли до води. я не збиралась лізти в воду, вийшло якось за інерцією - дівчата роздяглись і кинулись в напівштормове море, а за мить я зрозуміла що теж біжу по холоднючій воді, що на мені ніц нема а просто на мене суне здоровенна хвиля. ще за мить вона збила мене з ніг, наступна швиргонула об дно, а третьою я захлинулась. в результаті - маю бойові поранення на лікті і понижче пояса і легкий шок)
наступним позитивним моментом для мене стала зустріч з Моєю Найчудеснішою - вони з хлопцем приїхали аж сюди щоб послухати Аукціон і благополучно його проспали.
потім було Каліпсо і SHRI-ланка - літня-літня музика, я фанат =)
ввечері ми придурки замість йти на концерт і ловити кайф від джазу сиділи в таборі і співали дурних пісень запиваючи вином. а може то було на другий вечір - в голові плутається) а до сцени ми не йшли бо було далеко і дорого - жадібні організатори правили по 150 гривень за вхід щовечора і перекривали входи з усіх сторін, тому при потребі ми йшли бог зна як через чужі городи і паркани)
на другий день ми знову спробували купатись - вода була теплішою а ми тверезі, тому ніхто не постраждав, а до самого купання в мене так і не дійшло - далеко в воду я заходити боялась і ходила не далі як по-коліна в морі. голяка. збулась ще одна ідіотська мрія. загар виріняти не вдалось, зате відчути кайф абсолютної свободи - на ура) нудистьський сеанс в нас закінчився аж тоді коли до води прийшли хлопці - нєфіг)
вечір толком не зафіксувався, два злились в один великий і думаю провели ми їх приблизно однаково)
а сьогодні вранці фестиваль став сходити на нівець і ми рушили до цивілізації. йдучи по пляжу помітили моє Шипітське Кохання - вона махала нам рукою з хвиль. їхати не хотілось, та і виходило поганенько. спочатку нас не хотіли транзитом пропускати через присценову територію, довелось робити жалісні очі і клястись шо в нас от от поїзд і ми ні в якому разі не всядемось під сценою. вірили нам мало, здоровенні рюкзаки їх не переконували, але в результаті охоронець зжалився і таки випустив нас нещасних. далі ми не змогли нормально виїхати з коктебеля - черга за квитками закінчувалась далеко за межею огляду. ледве втулились в дешевий рейсовий автобус до феодосії, а десь на середині дороги ми повірили якійсь тітоньці що треба негайно виходити з таратайки і стопити машину на трассі, інакше тіпа на поїзд ми не встигем. і ми вийшли. машини в яку вмістилося б сім придурків звичайно не знайшлось, довелось дробитись. нам з Білкою пощастило найбільше - грошей з нас не взяли і пригостили цукерками) мрія ідіота номер 155 компліт
в поїзді ліпили з керопласту сережки, в мене вийшлі дурнувато-кльові коти і завтра катя обіцяла їх спекти і віддати готові) аняня)
загалом я рада що поїхала) вино, музика, придуркувата компанія і три зайвих дні літа. на другий рік треба повторити
@музыка:
SHRI-Ланка - Мой друг-дурак
@настроение:
хочу назад)
@темы:
поездатость),
пум-пурум-пум-плоскогубцы,
тыняться),
рэйв-драйв-экшн,
Ї,
люди,
жизнь "А",
кошкость