добиратись було чорті як, а може просто ми з непривички, у нас в хід пішло все - автобуси, поїзди і попутні машини, але то вже на зворотньому шляху.
спочатку саме місце мені не сподобалось - було холодно, брудно, забагато людей і безладу, намет довелось ставити високо на горі і ходити туди було ліниво. а ще мене взяла істерика коли я спробувала розбити ввірений мені чужий намет і побачила що від нього лишилось багатолітер
в поїзді ліпили з керопласту сережки, в мене вийшлі дурнувато-кльові коти і завтра катя обіцяла їх спекти і віддати готові) аняня)
загалом я рада що поїхала) вино, музика, придуркувата компанія і три зайвих дні літа. на другий рік треба повторити
