Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: поездатость) (список заголовков)
19:33 

"Дела шли хорошо, но непонятно куда" (с) Чарльз Буковски
про Чайку

в Киеве я нарисовалась раньше Расти,поэтому успела покататься со Скептиком) Встретили Растю, зашли поесть...в Глобус. понимаю что это мажорское заведение, но больше ничего под руку не подвернулось,а время поджимало. я потратил на хавку астрономическую сумму - 40 с фигом грн,что само по себе возмутительно - я на эти деньги при желании неделю жить могу) залезли в фонтан на Хрещатике ^^' Скептик говорил что выпивка на фесте аж 7 грн за бутылку пива, поэтому мы решили напиться до того как туда попадем) банки Рево на брата хватило чтоб мы с Растей шатались и неадекватно себя вели,Скептик тоже был пьян, но не осознавал этого =) На входе на территорию феста быдло-кун в зеленой футболке и с отсутствием интеллекта на лице особо не церемонясь сдернул с меня браслет с шипами и выбросил за забор. пьяный я так расстроился что захотелось тут же сесть на землю и рассплакаться и побоку фестиваль... Растя успокаивала меня тем, что типа с мусорки хоть не сопрут. пришли,уселись на землю, стали ждать, Скептик пропал и через время нарисовался с тремя банками пива...дальше деталей не помню, помню что было круто) мы с Растей забрались на чьи-то стулья, орали, толкались, прыгали, делились пивом с незнакомыми людьми,а они с нами всякой дрянью, потом стулья не выдержали и мы упали на землю... в перерывах просто валялись на земле, какие-то парни даже сфоткались с нами - типа местная достопримечательность))) потом снова было пиво,музыка,люди,улыбки,с нами делились,смеялись,знакомились и фоткались, было мегапозитивно, весело, няшно, у меня впечатлений на всю оставшуюся =) хотя организация - туфта полная - ни еды, ни мусорок, нифига... да пофиг) под вечер Скептик выдернул меня с фестиваля,ибо сам выбраться оттуда и добраться до поезда я был не в состоянии. в итоге добрались до вокзала, я запихнула Растю в первый попавшийся вагон, потому что поезд уже трогался. до моего поезда было еще часа два, а потом я вырубился. Разбудила тетенька - не знаю что бы без нее делала - фразой "просыпайся, уже Харьков". и я пошла пытаться сдать экзамен. Не получилось)

ЗЫ: и браслет свой я так и не нашел(

@темы: рэйв-драйв-экшн, пум-пурум-пум-плоскогубцы, поездатость), люди

20:47 

"Дела шли хорошо, но непонятно куда" (с) Чарльз Буковски
^^' на АТЛ пришлось забить. мое солнце в кои то веки вытащило меня на анимку =) боже, уже забыла насколько это позитивное сборище)) забыла как это - сидишь в буфете, а половина народу анимешники ^^' и как классно было когда я поняла что здесь можно творить беспредел - и тебя поймут! получила массу приятных эмоций :)
все, через пару часов отправляется мой поезд. поезд - Чайка - рейв, драйв, экшн - поезд - и экзамен. с больной головой и глазами в кучку)) с богом!

@темы: ня, люди, поездатость)

21:00 

"Дела шли хорошо, но непонятно куда" (с) Чарльз Буковски
вот что бывает если начитаться Дереша и начинать вспоминать прошлое...




Всі казали що в нашій кімнаті дуже тепло. Це була неправда. В кімнаті було жарко кожен вечір коли працювала дуйка. Отой малесенький кілька ватний камінчик робив повітря у кімнаті настільки сухим, що хотілося вийти у коридор. Та я не виходила. Скручувалася калачиком на своєму ліжку, притулялася до батареї на стінці і все. Батарея здавалася теплою, але це лише здавалось, бо від стіни завжди йшов холод. У кутових кімнатах завжди холодні стіни, а наша була саме такою. Втім, у гуртожитках всі стіни холодні. Бо не дім.
Я була би рада якби в мене тут був кіт. Коти класні. Затишні і домашні. Теплі. Пухнасте затишне створіння ходило би по нашому килиму, зіштовхувало б з тумби мої лаки і засинало би на моїй ковдрі, з граційною легкістю застрибувало б на верхні полиці і з поважністю господаря оглядало б кімнату згори. А ще муркотіло би. Тепло і затишно. Я і сама вмію, але не вистачає саме котячого муркотіння. Під нього можна просто закрити очі і слухати замість музики. Спокійне, неквапливе, тепле. Люблю все тепле і коли тепло. Радію теплу, п’ю його, коли маю звідки, тішуся ним. Тут його не маю. Як не маю і кота. Як не маю і дому.
Мій дім зараз – куток з ліжком, тумбою і двома полицями, а ще двома холодними стінами. Крім мене у кімнаті є ще троє дівчат, але здається вони теплом не так вже й переймаються. Щасливі. А може й ні…
Там, далеко, у іншому місті в мене є інший, справжній дім. З котом, мамою, татом, сестрою, теплими стінами. Колись іншого дому я собі й не уявляла. Потім дуже хотіла звідти забратись. Аби куди. Подалі. А перед самим від’їздом усе би віддала щоб залишитись. Як зараз зробила би будь-що щоб повернутись. По-справжньому повернутись, відмотати час як кіноплівку місяців на п’ять. То було моє літо. Тепер вже таких не буде. Хіба наше. Це може і непогано, просто поки що незвично. Такі речі мають бути для дорослих, я себе дорослою не вважаю. Мені чотирнадцять. Вже п’ятий рік. І нічого мені не допоможе. І гуртожиток мене не змінить. І він не змінив би теж, як би не хотів. А він хотів би. Досі не знаю, чого він зі мною так довго панькався. Але вдячна йому за це. Власне, через нього в мене з’явився третій дім.
До свого міста я приїжджала досить часто, багато частіше ніж усі інші. Приїжджала, раділа давно знайомим вулицям і будинкам, друзям, знайомим і просто людям. Ходила в парк, на набережну, у кафе і кав’ярні, зустрічалася з тими кого давно не бачила, проживала ті кілька днів якомога повніше, а батьки нічого не знали. Навіть не здогадувались. Їм і в голову не могло прийти що я десь у місті. А я була. Було шкода кожен раз їхати звідси не побачивши дім, батьків і кота, та іншого виходу не було. На ті кілька днів притулком для мене ставав його дім. Пізніше я стала сприймати його як і свій теж. Це було дивно.
А ще дивніше мені тепер, коли отой «третій» пропав, другий пересоав бути домом, а перший перестав бути моїм. Дивно і трохи сумно, бо відчуваю що дому в мене тепер нема. Але ж я живу! Отже, живу десь. Мабуть, дома. Чогось я в цьому житті не розумію. А треба?

@музыка: American Beauty OST

@настроение: задумчивый пофигизм

@темы: читабельно, прошлое, поездатость), моё, люди, кошкость, глюк, Ї, depress

16:43 

"Дела шли хорошо, но непонятно куда" (с) Чарльз Буковски
вернулась из дому. там хорошо. Невыносимая Легкость Бытия, мучавшая меня несколько дней подряд до этого даже отступила. на том спасибо. блин, но я то знаю что она вернется. черт.
завтра экзамен. пойду учить

@музыка: Birthday Massacre - Red Stars

@настроение: устало-пофигистичное

@темы: глюк, поездатость)

diary of Jane

главная